Дієтологи радять піцу
Дієтологи радять хоча б один раз у тиждень уживати піцу на обід або вечерю. І якщо врахувати, із чим вона асоціюється в підсвідомості італійського населення, то можна бути впевненим, що ця рада не пропадає даром. В Італії щорічно виробляється два з половиною мільярда піц, з яких півтора мільярда споживається на місці, а інша частина експортується. Усього в країні налічується близько 32 тисяч піцерій, причому тільки в Неаполі не менш 800 таких закладів.
Піца, що народилася колись із залишків продуктів, як їжа бідних селян, перетворилася згодом у всесвітньо відоме й улюблене блюдо, що по праву входить до складу знаменитої, смачної й корисної Середземноморської дієти.
Піца має величезну кількість варіантів (близько 200). Чого тільки не кладуть туди винахідливі піццайоли (так називають в Італії людей, що готують це блюдо).
Піца, як хліб з будь-якими добавками -і овочами, м‘ясом, маслинами, молочними виробами, входила в раціон римських легіонерів, була їжею простолюдинів і не відрізнялася ритуалом готування й вишуканістю споживання. Говорячи сучасною мовою, піца була повсякденним хлібом, “бутербродом”, “сандвічем”. Так, напевно, тривало б і далі, якби в 1772 році король обох Сицилий Фердинанд I не порушив правил і не відвідав інкогніто вночі в Неаполе заклад місцевого пиццайоло
Антонио Тести на прізвисько Грім
З тих пор самої вишуканої стала піца “Маргерита”, що “амністували” дві інші піци -і “Чотири сезони” й “Маринара”. До речі, “Чотири сезони” існувала вже в 1660 році, а “Маринара” -і в 1800-м.
Піцу “Маргерита” королева наказала випікати тільки в печах її палацу Каподимонте. Але незабаром цей наказ, як і більшість інших указів в Італії, розчинився в революційній народній непокорі. “Маргерита” стала улюбленим блюдом всіх італійців -і від рибалки до маркіза. Усього ж в Італії на сьогодні налічується більше двох тисяч найменувань різних піц.
Яка енергетична цінність піци? Фахівці вважають, звичайна порція “Маргериты” -і це третина денної норми споживання їжі для людини. Діаметр -і не менш 20 сантиметрів. В електропечах одержують піцу низької якості. У звичайній печі вугілля повинні бути тільки деревними.
Сьогодні в Італії (до лету 1999 року) функціонує більше 40 тисяч пиццерий. І це великий бізнес: гарний й, головне, надійний, тому що попит на піцу незмінний.
Не дуже давно в Італії був установлений спеціальний знак якості для піци – D.O.C. , що мають тільки блюда, приготовлені певним чином. Насамперед, тісто повинне бути “розкатано” руками, а не качалкою. У цьому складається один з основних секретів піци. Принаймні, так затверджує Gianluca Procaccini, переможець гастрономічного конкурсу “Pizza dell’anno 2001”, проведений у м. Салсомаджорэ. Він одержав перший приз завдяки своєму незвичайному рецепту “піца з 4 сирами”. До складу входять сири: camoscio d’oro, crema di formaggi, mozzarella, gorgonzola dolce. Шар із груш марки Williams. Все це посипано тертим пармезаном.
Але повернемося до класичного рецепта. Борошно для піци береться дрібного млива 00, куди додаються натуральні дріжджі й все це повинне бродити протягом доби. Потім розкочується дуже тонкий корж. Дійсні пиццайолы можуть не тільки розгортати, але й хоробро жонглювати цими самими коржами. В Італії влаштовуються навіть спеціальні конкурси по готуванню піци, і той, хто не в змозі проробляти циркові номери із цим популярним блюдом, може назавжди попрощатися з надією на перше місце. Але повернемося до нашого звичайного коржа. На неї потрібно покласти томатний соус із помидоров сорту Сан Марцано. Якщо помідори будуть інші, то й смак піци може значно постраждати. Все це ставиться в піч, приблизно на 10 хвилин, а потім виймається й додається свіжий молодий сир за назвою Моццарэлла. Причому ця сама моццарелла повинна бути моццарэлла ди Буфала, тобто зроблена не з коров‘ячого молока, а з молока буйволиці. Все це зверху поливається маслиновим маслом экстракласса, посипається винятково морською сіллю й додається кілька свіжих листочків василька. Після чого її можна опеньків ставити в піч на кілька хвилин, поки піца не буде повністю готова. Крім усього цього, пекти, де приготавливается дійсна піца, повинна палиться дровами й мати температуру не нижче 450 градусів. Звичайно в пиццерии із цієї нагоди висить вивіска – forno a legna. Це означає, що пекти палиться дровами. Тепер Вам стає зрозуміло, чому так важко приготує піцу в домашніх умовах?
Наприкінці 1999 року по всій Італії прокотилася спочатку панічна хвиля, а потім почалися протести, супроводжувані жартами й примовками. Що могло викликати таку незвичайну реакцію? Справа в тому, що брюссельський управлінський апарат Об‘єднаної Європи підготував новий закон для всієї території Європейського Союзу. У ньому повідомлялося, що для готування піци повинні бути використані винятково електричні печі з температурою близько 250 градусів. На думку блюссельских експертів дане рішення порозумівалося тим, що печі топящиеся дровами не були досить гігієнічні. Вони, щоправда, забули, що від дня випічки першої піци вся Італія, в основному, використає печі із дровами й що висока температура в них забезпечує стерилізацію продукту. На радість усього італійського населення це непорозуміння у швидкості зійшло на ні, і улюблене всіма блюдо продовжують випікати як і раніше, відповідно до багаторічних традицій.
В 2000 році католицтво відзначало Великий Ювілей. А 25 жовтня – був день пиццайолов. Численні представники цієї професії зібралися на площі Сан Пьетро й для такого випадку спеціально спекли піцу з покриттям з жовтих і білих розцвічень, як емблема Ватикану. Зверху поклали свіжий сир, жовтий варений перець і гарбуз. Піца була піднесена Римському Папі. На подяку за отриманий подарунок Карол Войтила подякував пиццайолов зі свого відкритого вікна під час святкового звернення до народу.
| опубликовано: бер 24, 04:19